На тлі періодичних хвиль тривожних повідомлень про нібито масовий дефіцит імпортних препаратів експерти фармацевтичного ринку наголошують: системного дефіциту немає, а більшість перебоїв пов’язані не з відсутністю товару, а з логістичними та глобальними виробничими чинниками. У статті «Про дефіцит імпортних ліків: чесно та відверто» на сайті «Фармацевт Практик» власниця аптечної мережі «ANRI-PHARM» Ксенія Писаренко пояснює, чому окремі позиції можуть тимчасово зникати з полиць і як правильно комунікувати це пацієнтам.
Що відбувається насправді
Фахівці стверджують, імпортні препарати загалом доступні. Чутливими до перебоїв залишаються окремі терапевтичні ніші, насамперед високоспеціалізовані препарати та імпортозалежні групи лікарських засобів. Тимчасові затримки найчастіше пов’язані з логістикою, воєнними ризиками, глобальними збоями виробництва або обмеженою кількістю виробників.
Фармацевти першими фіксують такі коливання, адже саме в аптеці пацієнт стикається з відсутністю конкретної торгової назви.
Чому важливо правильно пояснювати ситуацію пацієнтам
Ксенія Писаренко підкреслює: відсутність однієї торгової назви не означає дефіциту діючої речовини. У більшості випадків фармацевт може запропонувати інший бренд із тією ж діючою речовиною або терапевтично еквівалентний препарат (за погодженням із лікарем), а також надати інформацію про очікувані строки поставок.
Такі пояснення знижують напругу, запобігають панічним закупівлям і допомагають пацієнтам приймати виважені рішення.
Роль фармацевтів у стабільності ринку
Фармацевти є ключовою ланкою комунікації між пацієнтом і системою постачання. Саме вони:
першими бачать зміни в доступності;
можуть оперативно орієнтувати пацієнтів у безпечних альтернативах;
допомагають уникати дезінформації та панічних настроїв;
формують довіру до аптечного сектору в умовах війни.
Асоціація фармацевтів України наголошує: ринок працює стабільно, а поодинокі перебої не є ознакою системного дефіциту. Важливо, щоб фармацевти продовжували професійно комунікувати з пацієнтами, пояснювати причини тимчасової відсутності окремих препаратів та пропонувати безпечні альтернативи. Це критично для збереження довіри та забезпечення безперервності лікування.