Державна регуляторна служба України відмовила в погодженні проєкту постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Типової форми договору про здійснення доставки лікарських засобів кінцевому споживачу». Про це йдеться в Рішенні від 27 жовтня 2026 року №672. Тепер МОЗ має доопрацювати документ і подати його повторно.
Зауваження ДРС стосуються аналізу регуляторного впливу (АРВ), який МОЗ подав разом із проєктом. На думку ДРС, документ не відповідає Методиці проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта, затвердженій постановою КМУ від 11 березня 2004 року №308.
Основні зауваження:
в оцінці впливу на державу не розписані витрати держави, немає і бюджетних витрат МОЗ на впровадження: роз’яснення, розгляд звернень бізнесу та громадян;
для громадян вказано, що витрат не буде, але не пояснено чому;
для аптечного бізнесу вигоди та витрати від збереження чинного регулювання не описані;
вибір оптимальної альтернативи не обгрунтований, підсумкового аналізу вигод і витрат немає;
відстежувати результативність акта доручено Укрфармагентству, хоча за законом це має робити той, хто акт прийняв, тобто МОЗ.
Висновок ДРС: проєкт розроблено без дотримання принципів державної регуляторної політики і вимог до підготовки АРВ.
2 жовтня Асоціація фармацевтів України надсилала МОЗ свої пропозиції (лист №360/2026) і порівняльну таблицю на 13 аркушах.
АФУ підтримує врегулювання електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами та їх доставки, але в запропонованій редакції ризики та відповідальність розподілені на користь операторів поштового зв’язку. Законодавство робить аптеку відповідальною перед покупцем за якість препарату під час доставки, навіть якщо його доставляє поштовий оператор, тому в договорі мають бути реальні механізми відповідальності виконавця за той етап, який він контролює.
Серед проблем проєкту Асоціація виділила:
одностороння зміна умов і тарифів. Оператор може міняти правила та ціни без додаткової угоди, просто опублікувавши їх на сайті. АФУ пропонує персонально повідомляти аптеку щонайменше за 30 днів, не застосовувати нові умови до вже прийнятих відправлень і дати аптеці право розірвати договір без штрафів;
асиметрія відповідальності. Чинна Типова форма (постанова КМУ №1002) прямо передбачає неустойку оператора за прострочення доставки. У проєкті цього немає, залишено загальне посилання на законодавство, хоча для аптеки конкретну пеню за несвоєчасну оплату збережено. АФУ пропонує повернути неустойку 20% за кожен день прострочення;
момент переходу відповідальності. З моменту, коли оператор прийняв належно упаковане відправлення, саме він має відповідати за його збереження та умови зберігання, аж до моменту вручення замовнику або фактичного повернення в аптеку;
температурні відхилення. Протоколи моніторингу в проєкті є, однак що робити при порушенні температурного режиму, не зазначено. АФУ пропонує зупиняти видачу такого препарату до рішення аптеки, повідомляти про інцидент не пізніше ніж за дві години та вважати порушення температурного режиму пошкодженням із відшкодуванням вартості;
щорічна перевірка обладнання оператора аптекою. Законодавство дає аптеці можливість такого контролю, а проєкт робить його обов’язковим. Оператор зможе посилатися на невиконання цього обов’язку, щоб перекласти відповідальність на аптеку;
повернення ліків. Те, що відправлення фізично повернулося в аптеку, ще не означає, що препарат можна повторно реалізувати. Аптека має отримати дані моніторингу за весь час, поки ліки знаходилися у поштового оператора. Якщо повернення сталося з вини оператора, платити за нього має саме він;
захист даних. Назви препаратів не повинні бути на зовнішньому пакуванні, а оператор не має права використовувати комерційну інформацію аптеки (асортимент, обсяги, географію продажів) у власних цілях.
З рішенням ДРС можна ознайомитися за посиланням https://drs.gov.ua/wp-content/uploads/2026/10/r.672.pdf