Ситуація навколо ТОВ «Аптека №44» у Львові продовжує залишатися в центрі уваги професійної спільноти. Водночас цей кейс дедалі більше виходить за межі локального питання оренди і демонструє реальну роль рецептурно-виробничих аптек у забезпеченні пацієнтів і медичних закладів.
Йдеться не лише про збереження окремого закладу, а про функцію, яка сьогодні є критично важливою для системи охорони здоров’я.
Більше, ніж аптека: масштаб забезпечення
ТОВ «Аптека №44» є одним із небагатьох закладів у Львові, де збережено повноцінне виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки — сегмент, що стрімко скорочується в Україні.
Водночас її діяльність має значно ширший масштаб, ніж може здаватися на перший погляд.
Зокрема, аптека забезпечує наркотичними лікарськими засобами:
27 лікувальних установ у Львівській області,
7 — у Тернопільській області,
6 — в Івано-Франківській області.
Крім того, лікарські засоби тут закуповують десятки бюджетних установ:
у Львові — 29 закладів (школи, ліцеї, поліклініки тощо),
у Львівській області — ще 30 (зокрема лікарні та госпіталі),
а також 14 територіальних громад.
Таким чином, йдеться не про один об’єкт господарювання, а про елемент системи забезпечення, від якого залежить доступ до лікування для великої кількості пацієнтів і установ.
Особливо це стосується препаратів, які не мають промислових аналогів або потребують індивідуального виготовлення — ключової функції рецептурних аптек.
Чому цей кейс став принциповим
Саме системний характер діяльності аптеки №44 став однією з причин активної позиції Асоціація фармацевтів України.
У ситуації, коли кількість рецептурно-виробничих аптек в Україні зменшується, кожен подібний випадок має значення для збереження доступу пацієнтів до індивідуальної терапії.
Йдеться, зокрема, про:
педіатричні препарати зі спеціальними дозуваннями,
засоби для паліативної допомоги,
дерматологічні лікарські форми,
препарати для пацієнтів, які не можуть використовувати стандартні промислові аналоги.
Втрата таких аптек означає не лише зміну структури ринку, а й звуження можливостей лікування.
Не протиставлення, а баланс
АФУ послідовно наголошує: розвиток реабілітаційних послуг, зокрема для військових, є безумовним пріоритетом. Водночас це не має відбуватися за рахунок ліквідації інших критично важливих елементів медичної інфраструктури.
Рецептурно-виробничі аптеки не є взаємозамінними з аптечним ритейлом і не можуть бути швидко відновлені в разі втрати: їх діяльність потребує спеціальних умов, обладнання, ліцензій і висококваліфікованих кадрів. Саме тому питання збереження таких закладів потребує окремого підходу на рівні державної та місцевої політики.
Подальші кроки
АФУ продовжує роботу з органами влади щодо пошуку рішень, які дозволять зберегти функціонування рецептурно-виробничої аптеки №44.
Водночас цей кейс уже виконує важливу функцію — він актуалізує питання необхідності системного підходу до збереження аптечного виробництва в Україні.
Ситуація навколо аптеки №44 показала: рецептурні аптеки — це не лише частина фармацевтичного ринку. Це інфраструктура, яка забезпечує доступ до лікування там, де стандартні рішення не працюють. І саме від того, чи буде збережено такі елементи системи, залежить її стійкість у цілому.