Повний перехід на електронні рецепти залишається одним із ключових напрямів цифровізації української системи охорони здоров’я. Водночас представники аптечного сектору з прифронтових регіонів застерігають: в умовах війни та постійних атак на критичну інфраструктуру така модель має супроводжуватися резервними механізмами доступу до ліків.
Про це в коментарі профільному виданню «Фармацевт Практик» заявила регіональна менеджерка торговельних мереж «Здравиця», «Бюджетна аптека» та «Добрі ліки» Українського аптечного холдингу в Донецькій і Дніпропетровській областях Ірина Єгоркіна.
За її словами, для жителів Донеччини питання електронного рецепта сьогодні виходить далеко за межі цифрової трансформації. Насамперед йдеться про безперервний доступ до лікування в умовах війни.
«Прифронтові міста неможливо перевести виключно на е-рецепти. У багатьох громадах бракує лікарів вузьких спеціальностей, частина консультацій відбувається дистанційно. Водночас тисячі пацієнтів із хронічними захворюваннями продовжують жити в регіоні та щодня потребують ліків», – наголосила Ірина Єгоркіна.
Фахівчиня звертає увагу, що головною проблемою є не небажання пацієнтів чи аптек працювати з електронними сервісами. Перешкодою часто стають об'єктивні умови воєнного часу.
У низці населених пунктів Донеччини перебої з електропостачанням та інтернет-зв'язком залишаються регулярними. У таких ситуаціях аптеки можуть фізично працювати, однак не завжди мають можливість отримати доступ до електронної системи охорони здоров’я.
«Якщо система недоступна через відсутність інтернету чи електроенергії, а препарат дозволено відпускати лише за електронним рецептом, виникає питання: як пацієнту отримати необхідні ліки? Саме тому під час війни має існувати альтернативний механізм», – переконана експертка.
Особливо гостро проблема проявляється після ворожих атак на цивільну інфраструктуру. За словами Ірини Єгоркіної, окремі аптечні заклади регіону вже неодноразово переходили на роботу від генераторів після обстрілів.
У таких умовах навіть наявність резервного живлення не гарантує стабільного функціонування цифрових сервісів.
Водночас представники аптечної спільноти наголошують, що не виступають проти електронних рецептів як інструменту контролю за відпуском лікарських засобів.
«Контроль за рецептурними препаратами необхідний. Це стосується антибіотиків, сильнодіючих лікарських засобів та інших категорій. Але під час війни система повинна залишатися гнучкою і враховувати реалії регіонів, які щодня живуть під загрозою обстрілів», – зазначає Ірина Єгоркіна.
За її словами, будь-які повідомлення про можливу повну відмову від паперових рецептів уже зараз викликають занепокоєння серед пацієнтів, насамперед людей похилого віку та осіб із хронічними захворюваннями.
Фармацевти також нагадують, що сьогодні аптеки у прифронтових громадах фактично виконують додаткову соціальну функцію. Працівники допомагають відвідувачам користуватися цифровими сервісами, отримувати коди підтвердження, зв’язуватися з лікарями та оформлювати рецепти.
На думку фармацевтів прифронтових регіонів, паперовий рецепт під час війни повинен залишатися не альтернативою цифровізації, а страховим механізмом для пацієнтів, життя і здоров’я яких залежать від безперервного доступу до необхідних лікарських засобів.
Коментар ГО «Асоціація фармацевтів України»
ГО «Асоціація фармацевтів України» звертає увагу, що проєкт наказу у редакції від 28.01.2026 фактично звужує право пацієнта на вибір форми рецепта у період воєнного стану, передбачаючи для значного переліку лікарських засобів виключно електронну форму рецепта.
Зокрема, редакцією змін до підпункту 3 пункту 5¹ наказу МОЗ України № 360 формулювання щодо «похідних морфінану (код N02AF)» замінюється на ширшу категорію лікарських засобів, «на які не допускається виписування паперових рецептів замість електронних рецептів», із відсилкою до новоствореного додатка 7, який пропонується цим проєктом акта.
Звертаємо увагу, що за змістом сам проєктний додаток 7 містить розширений перелік лікарських засобів, на які повністю забороняється виписування паперових рецептів замість електронних.
До нього включено не лише похідні морфінану та габапентиноїди, а й широкий спектр антибактеріальних препаратів груп резерву (С), спостереження (В) та доступу (А), зокрема азитроміцин, амоксицилін, цефтриаксон, ципрофлоксацин, доксициклін, амоксицилін/клавуланову кислоту та інші.
Таким чином, регулятором пропонується суттєве розширення переліку лікарських засобів, для яких у період воєнного стану не допускається альтернативна паперова форма рецепта, що де-факто нівелює дію спеціального правила про право вибору саме пацієнтом (його представником) форми рецепта.
Про це у своєму листі від 26.02. 2026 року ГО «АФУ» повідомила Міністерству охорони здоров’я України (розробник проєкту наказу); Офісу Президента України; Кабінет Міністрів України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Міністерству юстиції України; Державній регуляторній службі України; Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Міністру економіки, довкілля та сільського господарства України.
А також з проханням надати дані щодо стійкості та безперервності функціонування електронних комунікаційних мереж (зокрема мобільного зв’язку та передачі даних) під час вимкнень електрики та зв’язку ГО «АФУ» 22 квітня 2026 року надіслала інформаційні запити Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, ПРАТ «ВФ УКРАЇНА», ПРАТ«КИЇВСТАР», ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ». Чекаємо відповідей.