Кадровий дефіцит у фармації: чому Аптека АНЦ робить ставку на освіту

Кадровий дефіцит у фармації: чому Аптека АНЦ робить ставку на освіту

Фармацевтичний сектор в Україні опинився перед кадровою проблемою, яка з локального явища перетворилася на масштабний виклик для всього ринку. Те, що ще кілька років тому виглядало як тимчасовий дефіцит спеціалістів, сьогодні впливає на роботу навіть найбільших гравців галузі.

Серед основних чинників — повномасштабна війна, активна міграція населення, мобілізаційні процеси та зміна професійних орієнтирів. У результаті ринок відчуває гостру нестачу кваліфікованих фармацевтів практично в усіх регіонах країни.

У відповідь на ці виклики частина компаній зосереджується на конкуренції за вже наявних фахівців. Водночас інші гравці обирають більш довгострокову стратегію — інвестують у підготовку майбутніх кадрів. Саме такий підхід демонструє мережа «Аптека АНЦ», формуючи власну модель кадрової стійкості.

Ставка на системність замість ситуативного найму

У компанії відходять від класичної моделі закриття вакансій і переходять до комплексної роботи з кадровим резервом. Йдеться не лише про підбір персоналу, а про створення цілісної екосистеми підготовки та розвитку фахівців.

Одним із ключових напрямів стала співпраця з профільними освітніми закладами. Компанія активно взаємодіє як із провідними фармацевтичними університетами, так і з регіональними коледжами, інтегруючи студентів у професійне середовище ще під час навчання.

Такий підхід дозволяє не просто популяризувати професію, а формувати у майбутніх спеціалістів реалістичне уявлення про роботу в аптеці.

Практика замість теорії

Робота зі студентами виходить за межі формальних зустрічей. Майбутні фармацевти отримують можливість побачити щоденну роботу аптек зсередини: ознайомитися з процесами, стандартами обслуговування, особливостями взаємодії з пацієнтами.

Важливо, що під час таких заходів акцент робиться не на «ідеальній картинці», а на реальних умовах роботи — з їхнім темпом, відповідальністю та викликами. Це сприяє більш усвідомленому вибору професії та зменшує розрив між очікуваннями і реальністю.

Живий діалог замість формального рекрутингу

Окрему роль відіграє участь у ярмарках вакансій, які дедалі частіше стають майданчиками для відкритого діалогу зі студентами, а не лише інструментом підбору персоналу. Нещодавно АНЦ взяла участь у такій ярмарці в Житомирі.

Показовим є досвід зустрічей зі студентами, де до спілкування залучаються практики — фармацевти та керівники аптек, які можуть поділитися власним професійним шляхом. Саме такі історії формують довіру до роботодавця і дають реальне розуміння можливостей кар’єрного розвитку в галузі.

Утримання персоналу як частина стратегії

Паралельно з підготовкою нових кадрів компанії посилюють внутрішні інструменти роботи з персоналом. Йдеться про системне навчання, чіткі кар’єрні траєкторії, програми рекомендацій і додаткові мотиваційні сервіси для працівників.

Важливим напрямом залишається і цифровізація процесів. Автоматизація рутинних операцій дозволяє фармацевтам зосередитися на ключовому — професійному консультуванні пацієнтів.

Таким чином, сучасний підхід до кадрової політики включає не лише залучення нових працівників, а й створення умов для їх довгострокового розвитку та утримання.

Нові правила ринку праці

Експерти ринку сходяться на думці, що кадрова криза у фармації має довгостроковий характер і не зникне автоматично навіть після завершення війни. Уже зараз формується нова модель ринку праці, в якій конкурентною перевагою стає не лише рівень заробітної плати, а й здатність компанії інвестувати у підготовку майбутніх фахівців. Аптека АНЦ активно взаємодіє з фармацевтичними коледжами та університетами, зокрема з НФаУ та ЗДМУ — це два ключові партнерські навчальні заклади, а також з регіональними навчальними закладами.

У цих умовах виграють ті гравці, які будують довіру до професії, працюють зі студентами ще на етапі навчання та чесно комунікують про реалії роботи.

Фармацевтична галузь потребує нових спеціалістів уже сьогодні. І відповідь на цей виклик дедалі частіше лежить не в площині конкуренції за кадри, а у їх системному формуванні.