Асоціація фармацевтів України уважно стежить за процесами, що формують політику у сфері охорони здоров’я, та розглядає зустріч, яка відбулася 19 лютого 2026 року між представниками Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та Ради громадського контролю при НСЗУ, як важливий сигнал для всієї медичної спільноти.
Зустріч була присвячена питанням допуску закладів до Програми медичних гарантій (ПМГ), контролю якості медичної допомоги та захисту прав пацієнтів. Водночас обговорення продемонструвало наявність системних викликів, які потребують стратегічного врегулювання.
Якість медичних послуг як системне питання управління
Система ПМГ сьогодні перебуває у фазі перегляду. Громади — власники більшості закладів охорони здоров’я — стикаються з управлінськими викликами, а кількість звернень і скарг пацієнтів зростає.
У цих умовах розмежування повноважень між МОЗ і НСЗУ та визначення відповідальності власника закладу охорони здоров’я перестає бути технічним питанням. Від цього залежить:
якість медичної допомоги;
фінансова стабільність закладів;
довіра пацієнтів до системи.
Якість, тарифи та управлінська спроможність — взаємопов’язані фактори
АФУ підтримує позицію учасників зустрічі, що якість медичних послуг неможливо розглядати ізольовано від тарифної політики та управлінських можливостей закладів.
Серед ключових викликів:
тарифи ПМГ часто не покривають реальних витрат;
бюджетні обмеження стримують їх перегляд;
недостовірні дані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) спотворюють аналітику та ускладнюють коректне тарифоутворення.
Водночас саме управлінська якість визначає, чи здатен заклад забезпечити належний рівень медичної допомоги. Власники та керівники закладів формують кадрову політику, фінансову модель і інвестиції в інфраструктуру, але механізми їхньої відповідальності залишаються недостатньо визначеними.
Фрагментація контролю якості
На сьогодні система контролю якості не функціонує як єдиний механізм.
Скарги пацієнтів залишаються одним із основних джерел інформації про порушення, але вони не інтегровані у системний аналіз і не завжди призводять до управлінських рішень.
Додатковими проблемами є:
формальний характер маршрутів пацієнтів;
відсутність чіткої відповідальності за їх недотримання;
обмежені інструменти впливу НСЗУ;
неможливість впливу на власника закладу;
відсутність узгодженості між аудитами МОЗ і моніторингами НСЗУ.
У результаті пацієнт опиняється між двома інституціями, а система контролю складається з окремих елементів, що не утворюють цілісної моделі.
Відповідальність власника закладу охорони здоров’я
АФУ підтримує акцент учасників зустрічі на необхідності чіткого визначення відповідальності власника закладу охорони здоров’я.
Саме власник — орган місцевого самоврядування або приватний суб’єкт — приймає стратегічні рішення щодо функціонування закладу. Водночас формалізовані механізми його відповідальності за якість послуг наразі відсутні.
Це створює ситуацію, коли порушення вимог ПМГ не завжди призводять до управлінської реакції. На думку АФУ, питання відповідальності власника має стати одним із ключових напрямів державної політики у 2026 році, зокрема через внесення змін до Бюджетного кодексу.
Роль громадського контролю
АФУ підтримує розширення ролі громадського контролю як інституційного механізму підвищення прозорості.
Рада громадського контролю при НСЗУ вже виконує важливу функцію майданчика для діалогу, однак її потенціал значно ширший.
Доцільними є:
залучення Ради до системного розгляду скарг пацієнтів;
аналіз управлінських практик у закладах охорони здоров’я;
створення аналогічної ради при МОЗ для синхронізації підходів двох інституцій.
Потенційні ризики у разі відсутності змін
АФУ вважає, що без системних змін можуть посилитися такі ризики:
зростання маніпуляцій із даними та фінансовими потоками;
погіршення якості медичних послуг;
фінансова нестабільність закладів;
зниження довіри пацієнтів;
непорозуміння між МОЗ і НСЗУ через розмиті повноваження;
подальше зниження управлінської спроможності на місцях.
Частина цих ризиків уже проявляється, що робить реформу відповідальності власника невідкладною.
Позиція Асоціації фармацевтів України
АФУ наголошує, що реформа відповідальності — це також перегляд ролей у медичній команді. Фармацевти мають бути повноцінно інтегровані у командні моделі надання медичної допомоги, зокрема у питаннях якості, безпеки фармакотерапії та маршрутизації пацієнтів.
На думку АФУ, розвиток системи охорони здоров’я потребує:
чіткого визначення відповідальності власника закладу;
узгодженої моделі контролю якості між МОЗ і НСЗУ;
прозорих правил тарифоутворення;
інституційного громадського контролю;
інтеграції фармацевтів у командні моделі надання медичної допомоги.
Йдеться не про окремі технічні зміни, а про перегляд моделі управління системою, від якого залежить якість медичної допомоги та довіра пацієнтів.