Рада громадського контролю при НСЗУ долучилася до обговорення проєкту Антикорупційної програми Національної служби здоров’я України на 2026–2028 роки НСЗУ, яке відбулося 28 квітня.
Рада громадського контролю при НСЗУ проаналізувала проєкт Антикорупційної програми НСЗУ на 2026–2028 роки та надала пропозиції до його доопрацювання. У висновку зазначається, що документ загалом відповідає вимогам законодавства та методології НАЗК, однак має переважно формально-процедурний характер і потребує посилення практичних механізмів.
Одним із ключових зауважень є відсутність фокусу на критичних управлінських рішеннях, які безпосередньо впливають на розподіл бюджетних коштів. Йдеться, зокрема, про встановлення тарифів, визначення умов закупівлі медичних послуг і ухвалення рішень щодо укладення договорів. РГК пропонує чітко визначити перелік таких рішень, зробити обов’язковим їх документоване обґрунтування та забезпечити відкритість процедур, включно з попереднім обговоренням із заінтересованими сторонами.
Окремо у Раді звертають увагу на те, що значна частина заходів у Додатку 2 до Програми (реєстр корупційних ризиків) зводиться до інструктажів і навчань. На думку РГК, цього недостатньо для реального зниження ризиків, оскільки такі заходи не змінюють самі процеси ухвалення рішень. Натомість пропонується впроваджувати чіткі критерії, розмежовувати функції між підрозділами, посилювати незалежний контроль і ширше застосовувати автоматизовані інструменти.
Ще одна системна проблема — відсутність пріоритезації ризиків. У чинному вигляді Програма не розрізняє процеси за рівнем їх впливу, що ускладнює концентрацію ресурсів на найбільш чутливих напрямах. РГК наполягає на класифікації ризиків та диференціації заходів впливу залежно від їх значущості.
Попри задекларований принцип інклюзивності, механізми участі громадськості у Програмі фактично не прописані. У зв’язку з цим пропонується на рівні внутрішніх документів НСЗУ закріпити порядок залучення РГК до обговорення змін, процедуру розгляду її пропозицій та обов’язковість надання аргументованих відповідей.
Оцінюючи методологію, Рада зазначає, що вона формально відповідає підходам НАЗК, однак базується переважно на самооцінці. Це, на думку РГК, потребує додаткових механізмів незалежної верифікації — зокрема із залученням внутрішнього аудиту або інших підрозділів, а також регулярного перегляду ризиків.
Суттєві зауваження стосуються і якості самих корупційних ризиків у Додатку 2 до Програми. Більшість із них сформульовані узагальнено, без деталізації сценаріїв та етапів виникнення. Це ускладнює розуміння того, як саме ризики можуть реалізовуватися, і відповідно — знижує ефективність заходів впливу. РГК пропонує конкретизувати ризики для ключових процесів: формування Програми медичних гарантій, укладення договорів, моніторингу, аналізу звітності та контролю за використанням коштів.
Водночас у Раді наголошують, що самі заходи впливу мають бути більш прикладними. Зокрема, йдеться про необхідність формалізації підходів до визначення параметрів Програми медичних гарантій, документування рішень, встановлення чітких критеріїв укладення договорів, уніфікації процедур моніторингу та визначення відповідальності за рішення щодо порушень. Окремий акцент зроблено на необхідності більш чіткої політики прозорості — із визначенням обсягу, формату та регулярності оприлюднення інформації.
Ще одна проблема — формальний характер індикаторів виконання. Наразі вони переважно фіксують факт здійснення дії, а не її результат. РГК пропонує перейти до вимірюваних показників, які дозволять оцінити ефективність заходів і реальне зниження корупційних ризиків.
Загалом Рада громадського контролю позитивно оцінює структуру Антикорупційної програми НСЗУ на 2026–2028 роки, однак закликає до її доопрацювання. Ключова ідея запропонованих змін — перехід від формальних процедур до чітких правил, прозорих рішень і вимірюваних результатів.
РГК також заявила про готовність долучатися до подальшої роботи над удосконаленням антикорупційної політики НСЗУ.