У Херсоні давно стерлася межа між мирним життям і війною. Тут люди поспішають на роботу під дзижчання ворожих дронів, а звичайна поїздка містом може закінчитися ударом FPV просто посеред дороги. Попри постійну небезпеку, у місті продовжують працювати аптеки. Для тисяч мешканців вони залишаються не лише місцем, де можна придбати ліки, а й чи не останнім осередком підтримки та людяності.
Одним із тих, хто тримає цей фронт, є директор мережі «Аптека низьких цін» у Херсоні Олександр Петрук — фармацевт із понад тридцятирічним стажем, який пройшов окупацію, евакуацію та повернення до звільненого міста.
Професія, що стала справою життя
На відміну від багатьох колег, Олександр Петрук не продовжив родинну традицію. Навпаки — саме він започаткував її.
«У нашій родині до мене не було ні фармацевтів, ні медиків. Я свідомо обрав цей шлях і жодного разу про це не пошкодував. Згодом професія стала частиною історії всієї родини. Сьогодні син служить військовим фармацевтом у морській піхоті, а донька працює завідувачкою аптеки в Херсоні. Можна сказати, що фармація стала нашою сімейною справою», — говорить він.
Свій професійний шлях Петрук розпочинав як військовий провізор, працював у системі державного контролю лікарських засобів, а згодом очолив аптечну мережу в Херсоні.
Вибір між життям і совістю
Після захоплення Херсона російськими військами аптечний бізнес опинився під тиском окупаційної влади. Перші тижні мережа ще працювала, однак згодом почалися вимоги перейти під контроль загарбників.
«Перед травневими святами мені прямо заявили: або працюєте за російськими правилами, або матимете серйозні проблеми. Представники спецслужб навіть не приховували погроз. Говорили відкрито: «Не захочете домовлятися — поїдете на підвал». Це була не пропозиція, а ультиматум», — згадує Петрук.
Рішення було складним, але однозначним.
«Я чудово розумів: погодившись один раз, назад дороги вже не буде. Тому ми вирішили виїжджати. Через десятки перевірок, страх і невідомість. Але головне — ми залишилися людьми і не стали працювати на окупантів».
Повернення в розграбоване місто
Після звільнення Херсона Олександр повернувся додому одним із перших. Те, що він побачив, стало справжнім шоком.
«Аптеки були розграбовані. Винесли техніку, препарати, меблі. Те, що не вкрали, навмисно поламали або знищили. Здавалося, що окупанти хотіли залишити після себе випалену землю».
Та замість розпачу команда взялася за відновлення.
«Ми почали шукати людей, ремонтувати приміщення, відновлювати поставки. Крок за кроком повертали аптечне життя до міста. Коли відкрили перші дві аптеки, для багатьох херсонців це стало знаком, що життя повертається».
Аптеки, які відновлюються після прильотів
До повномасштабного вторгнення мережа налічувала десятки аптек по всій області. Сьогодні працює лише частина з них.
«Одну аптеку фактично стерли з лиця землі. Два прямі влучання — і від будівлі нічого не залишилося. Є багато аптек із вибитими вікнами, пошкодженими дахами, фасадами. Але ми постійно їх ремонтуємо. Навіть якщо зараз приміщення не працює, ми його підтримуємо, щоб після перемоги швидко повернути до життя».
У багатьох торгових точках замість скла тепер фанера. Але двері аптек залишаються відкритими.
Дрони перетворили місто на мисливські угіддя
Найбільший страх сучасного Херсона — це FPV-дрони. «Сьогодні місто живе під постійним дзижчанням. Це справжнє полювання на людей. На автомобілі. На автобуси. На будь-який рух. Автівки горять щодня. Іноді по кілька машин за одну добу», — каже Петрук.
Особливий ризик — доставка медикаментів.
«Для росіян автомобіль із ліками чомусь виглядає як військова ціль. Тому кожна доставка — це окрема спецоперація. Ніхто не знає, чи доїде машина до аптеки без пригод».
Втрата, яку неможливо забути
Війна принесла в колектив аптечної мережі не тільки матеріальні, а й людські втрати. «Минулого року ми втратили колегу Вікторію Нікітіну. Ворожий дрон влучив у житловий будинок, де вона мешкала з дітьми. Вона загинула. Її діти дивом залишилися живими. Це біль, який залишається з нами назавжди».
Поранення отримували й інші працівники мережі. Хтось пережив атаку дрона в автобусі, хтось постраждав від уламків снарядів у власній квартирі. Але після лікування люди поверталися до роботи.
«Мабуть, саме підтримка один одного допомагає нам вистояти», — говорить Олександр.
Тут фармацевт стає і медиком, і психологом
Через війну в Херсоні відчутно поменшало лікарів, особливо вузьких спеціалістів. Тому дедалі більше людей звертаються за порадою саме до фармацевтів.
«Багато літніх людей уже не мають можливості ходити по лікарях. Вони приходять до нас, розповідають про свої проблеми, питають поради. Ми пояснюємо, підказуємо, допомагаємо зорієнтуватися. Часто люди потребують не лише ліків, а й людської підтримки».
На його переконання, суспільство досі недооцінює роль фармацевта.
«Фармацевт — це не продавець за прилавком. Це людина з серйозною освітою, яка розуміє механізми дії препаратів, знає їхні взаємодії, може попередити небезпечні помилки. У нинішніх умовах ми часто стаємо для людей першою медичною консультацією».
Поки працюють аптеки — живе Херсон
Попри обстріли, дрони, зруйновані будівлі та постійну загрозу смерті, херсонські фармацевти щоранку відчиняють двері аптек.
«Я часто слухаю, як наші дівчата консультують людей, і щиро захоплююся ними. Вони знаходять слова підтримки для кожного. Вони працюють під вибухами, ремонтують пошкоджені приміщення, виходять на зміну після безсонних ночей. Саме такі люди сьогодні тримають місто», — каже Петрук.
І поки над Херсоном кружляють ворожі дрони, поки вибухи залишають нові рани на будинках і в людських долях, у місті продовжують світитися аптечні вивіски. Бо для багатьох херсонців аптека сьогодні — це не лише місце, де можна купити ліки. Це доказ того, що життя сильніше за страх. Це ще один знак того, що Херсон живе, бореться і не здається.