Фармацевтична спільнота України висловлює занепокоєння через ініціативи щодо розширення продажу лікарських засобів поза межами аптечних закладів. Представники галузі наголошують: ліки не можуть прирівнюватися до звичайних товарів повсякденного попиту, адже їх реалізація потребує професійного контролю, дотримання умов зберігання та належного фармацевтичного супроводу.
У «Аптечній професійній асоціації України» переконані, що продаж медикаментів у супермаркетах чи на АЗС може створити додаткові ризики для пацієнтів, послабити аптечну інфраструктуру та негативно вплинути на систему фармацевтичної допомоги. Асоціація оприлюднила офіційне звернення до професійної спільноти та органів влади.
Ліки — не товар імпульсного попиту: аптечна спільнота виступає проти позааптечного продажу лікарських засобів
Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» висловлює категоричну незгоду з ініціативами щодо розширення продажу лікарських засобів поза межами аптечних закладів, зокрема у продуктових супермаркетах. Будь-які спроби прирівняти медикаменти до товарів повсякденного споживання створюють ризики для здоров’я пацієнтів та девальвують саму систему фармацевтичної допомоги.
Особливе занепокоєння викликає пропозиція щодо дозволу продажу повного переліку безрецептурних лікарських засобів без обов’язкової участі фармацевтичного працівника. Нагадаємо, що частка ОТС-препаратів в Україні становить близько 35% від загальної кількості зареєстрованих лікарських засобів. Серед них є ті, які заборонені до рекламування, мають підвищені ризики неправильного застосування або зловживання тощо.
Водночас у більшості європейських країн, на досвід яких посилаються прихильники таких змін, позааптечний продаж лікарських засобів суттєво обмежений, супроводжується жорсткими вимогами щодо переліку препаратів, умов зберігання та державного контролю, застосовується ризик-орієнтований підхід з додатковими механізмами контролю.
Чому аптечна спільнота послідовно виступає проти впровадження таких ініціатив
Відсутність належного контролю: супермаркети та АЗС не мають системи фармацевтичного нагляду, що створює ризики неправильного зберігання та реалізації препаратів.
Ризики для безпеки пацієнтів: продаж ліків без участі кваліфікованого фахівця може призвести до безконтрольного застосування препаратів, помилок у використанні, небезпечних взаємодій та інших негативних наслідків для здоров’я.
Маніпуляція аргументом «доступності»: практика реалізації лікарських засобів на АЗС уже продемонструвала, що нові точки продажу відкриваються переважно у комерційно привабливих регіонах, а не там, де дійсно існує необхідність. Йдеться насамперед про бізнес-інтерес, а не про виконання соціальної функції.
Погіршення стійкості аптечної інфраструктури: такі рішення можуть призвести до зниження стійкості аптечних закладів, особливо у малих населених пунктах та прифронтових регіонах замість системного розширення доступу до фармацевтичної допомоги. Водночас кожна аптека виконує низку критично важливих для населення функцій: забезпечує безперервний доступ до лікарських засобів, відпуск препаратів за програмою реімбурсації, фармацевтичне консультування, виготовлення лікарських засобів, участь у державних програмах, профілактиці захворювань та інших заходах системи охорони здоров’я.
Суперечливість регуляторних рішень: окреме занепокоєння викликають положення постанови КМУ № 1802, які звужують асортимент аптечних закладів при лікувально-профілактичних установах до трьох найдешевших позицій — саме там, де потреба пацієнта в ліках є найбільш критичною. І паралельно з цим звучать ініціативи щодо розширення позааптечного продажу лікарських засобів.
Підвищення ризику потрапляння фальсифікованих лікарських засобів у легальний обіг та розвиток «сірого імпорту».
Винятково неприйнятним є те, що подібні ініціативи звучать від структур та інституцій, які за своєю природою покликані забезпечувати захист здоров’я пацієнтів. Це підриває довіру до системи охорони здоров’я та створює небезпечний прецедент.
Позиція членів Асоціації залишається незмінною
Аптека — це не «полиця біля каси або біля дверей». Це спеціалізований заклад охорони здоров’я, де реалізація кожної упаковки ліків супроводжується професійною відповідальністю. Жодна швидкість покупки чи маркетингова зручність не можуть бути важливішими за безпеку пацієнта.
Реалізація лікарських засобів у супермаркетах та на АЗС — це крок назад для системи охорони здоров’я.
Учасники ГС «АПАУ» закликають органи державної влади переглянути положення щодо реалізації лікарських засобів через автозаправні станції та утриматися від ухвалення подальших рішень, спрямованих на розширення каналів позааптечного продажу лікарських засобів.