Європейська Бізнес Асоціація (EBA) висловила зауваження до проєкту постанови Кабінету Міністрів України щодо переліку та граничних розмірів платних послуг Українського фармацевтичного агентства (Укрфармагентства), оприлюдненого Міністерством охорони здоров’я України. Компанії-члени Асоціації не підтримують ухвалення документа в запропонованій редакції та закликають до його суттєвого доопрацювання.
Як повідомляє Європейська Бізнес Асоціація, представники бізнесу підтримують необхідність забезпечення належного фінансування нового фармацевтичного регулятора, однак наголошують, що запропоновані розміри плати за низку послуг суттєво перевищують відповідні показники в європейських країнах. Водночас питання викликають механізм формування тарифів, економічне обґрунтування їхньої вартості та порядок фінансування експертних робіт.
Одне з ключових зауважень стосується відповідності запропонованого механізму положенням Закону України «Про лікарські засоби» № 2469-IX. Зокрема, ЄБА звертає увагу, що законодавство відносить встановлення відповідних тарифів до повноважень Кабінету Міністрів України, тоді як проєкт постанови передбачає затвердження урядом лише граничних розмірів плати. Визначення конкретної вартості послуг пропонується залишити за Укрфармагентством.
Окремо бізнес-спільнота наголошує на необхідності запровадження єдиної плати за регуляторну послугу, яка включатиме всі необхідні експертні роботи без додаткових платежів із боку заявників. При цьому розрахунки із залученими експертними установами, а також відповідальність за строки та якість надання послуг мають покладатися на Укрфармагентство.
Ще одним важливим питанням залишається співвідношення плати за окремі послуги зі щорічними внесками, зборами та бюджетним фінансуванням регулятора. На думку ЄБА, необхідно чітко визначити джерела покриття різних категорій витрат, щоб уникнути ситуацій, коли учасники фармацевтичного ринку фактично сплачуватимуть за одні й ті самі роботи декілька разів.
У цьому контексті бізнес пропонує комплексно розглядати проєкт постанови щодо платних послуг та проєкт документа щодо внесків і зборів, оскільки лише такий підхід дозволить оцінити загальне фінансове навантаження на учасників ринку. Особливу увагу ЄБА приділила економічній обґрунтованості запропонованих тарифів. Для порівняння було проаналізовано вартість регуляторних процедур у восьми референтних країнах: Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії, Угорщині, Молдові, Румунії та Болгарії.
За результатами проведеного аналізу Асоціація виявила суттєві розбіжності між запропонованими українськими граничними сумами та розрахованими міжнародними орієнтирами. Зокрема, гранична плата за державну реєстрацію лікарського засобу в Україні передбачена на рівні 782 080 грн, або приблизно 15 349 євро, що у 5,2 раза перевищує розрахований ЄБА референтний показник.
Ще більшу різницю виявлено щодо внесення змін до реєстраційного досьє. Залежно від типу змін запропонована гранична плата перевищує розраховані міжнародні орієнтири приблизно у 7,7–31 раз. При цьому український проєкт передбачає однакову граничну суму для різних типів змін, незважаючи на відмінності в обсягах необхідних експертних робіт.
Під час аналізу тарифів у сфері клінічних досліджень також встановлено перевищення відповідних референтних показників у 1,7–5,1 раза залежно від процедури. На переконання представників бізнесу, це може негативно вплинути на інвестиційну привабливість України для проведення міжнародних клінічних досліджень.
Водночас у ЄБА підкреслюють, що наведені суми є саме запропонованими граничними розмірами плати, а не остаточно встановленими тарифами. Проте можливість застосування нижчих тарифів у майбутньому не усуває необхідності прозорого обґрунтування їхніх максимальних значень.
За результатами аналізу Європейська Бізнес Асоціація закликає переглянути порядок встановлення тарифів, забезпечити відкритість економічних розрахунків, запровадити диференціацію плати залежно від складності процедур та врегулювати фінансування експертних робіт.
У бізнес-спільноті також звертають увагу на можливі наслідки надмірного регуляторного навантаження для фармацевтичного ринку. Зокрема, збільшення витрат на реєстрацію та підтримання обігу лікарських засобів може впливати на рішення компаній щодо виведення препаратів на український ринок або продовження їх постачання. Особливо це стосується лікарських засобів із невеликими обсягами реалізації, для яких додаткові регуляторні витрати можуть бути суттєвими.