7 серпня 2026 року представники ГО «Асоціація фармацевтів України» взяли участь у круглому столі «Фармацевтична освіта та працевлаштування: підготовка конкурентоспроможного фахівця для системи охорони здоров’я», який відбувся у Національному фармацевтичному університеті.
Учасники зустрічі — представники НФаУ, Державного експертного центру МОЗ України, професійної спільноти та студентства — обговорили, як змінюється фармацевтична освіта, яких компетентностей очікує сучасний роботодавець та що необхідно зробити, аби випускник міг упевнено розпочати професійну діяльність.
Фармацевтична освіта в умовах нових викликів
Про сучасні тенденції у сфері фармацевтичної освіти говорив ректор НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор Олександр Кухтенко.
Серед основних викликів він назвав скорочення кількості вступників. Якщо у 2019 році університет прийняв майже 5 тисяч здобувачів освіти, то нині цей показник є значно нижчим. На ситуацію, зокрема, вплинули безпекові та географічні фактори, пов’язані з повномасштабною війною.
Водночас змінюються й самі абітурієнти та студенти, їхні очікування від освіти та професійного майбутнього. Тому перед університетом постає завдання поєднати освітні запити молоді з реальними потребами фармацевтичного ринку.
Одним із важливих результатів цієї роботи ректор назвав високий рівень працевлаштування випускників НФаУ.
Позитивні тенденції спостерігаються і під час цьогорічної вступної кампанії. Після зниження мінімального порогу НМТ до 140 балів, за попередніми даними, кількість заяв зросла майже з тисячі минулого року до близько 3900. На момент проведення круглого столу вступна кампанія ще тривала.
Молоді фармацевти потрібні регуляторній системі
Окрему увагу під час заходу приділили можливостям професійної реалізації фахівців із фармацевтичною освітою.
Директор ДЕЦ МОЗ України Едем Адаманов представив основні напрями діяльності Центру, особливості експертної роботи, можливості внутрішнього навчання працівників, міжнародну співпрацю та розвиток української регуляторної системи відповідно до європейських підходів.
Учасникам продемонстрували, що професійна траєкторія фармацевта не обмежується роботою в аптеці. Фахівці з відповідною освітою можуть працювати в експертному, аналітичному, регуляторному та інших напрямах.
Важливим сигналом для студентів стало й те, що ДЕЦ зацікавлений у залученні молодих спеціалістів та готовий створювати умови для їхнього професійного навчання і розвитку.
Заступник директора ДЕЦ МОЗ України Михайло Пасічник акцентував на кадрових потребах регуляторної сфери. В умовах активної євроінтеграції та формування нового національного регуляторного органу Україні необхідні молоді фахівці, які готові не лише виконувати професійні завдання, а й брати участь у розвитку фармацевтичної системи.
За його словами, ДЕЦ залучений до формування нових підходів у фармацевтичній діяльності, тому потребує спеціалістів, які можуть долучатися до робочих груп, експертної роботи та підготовки регуляторних рішень.
Окремо йшлося про стандартизацію лікарських засобів, медичної та фармацевтичної діяльності, а також необхідність системного оновлення фармацевтичних протоколів відповідно до актуальних потреб охорони здоров’я.
Від студентської лави — до першого робочого місця
Практичній підготовці майбутніх фармацевтів присвятила свій виступ членкиня ГО «Асоціація фармацевтів України» Анастасія Рижук.
Основний акцент було зроблено на тому, що професійна підготовка не повинна завершуватися засвоєнням теоретичних знань. Стажування, інтернатура та можливість отримати практичний досвід ще під час навчання можуть суттєво полегшити перехід випускника до самостійної роботи.
Водночас студентам важливо бачити різноманіття професійних можливостей. Практичні бази мають охоплювати не лише аптеки, а й лабораторії, фармацевтичні підприємства, наукові установи та регуляторні органи.
Саме раннє знайомство з різними напрямами роботи дозволяє молодій людині краще зрозуміти власні професійні інтереси та сформувати реалістичне бачення майбутньої кар’єри.
Про очікування самих студентів розповіла голова Студентського самоврядування НФаУ Тетяна Дем’янчук. Серед напрямів, які сьогодні є важливими для здобувачів освіти, — міжнародна мобільність, використання цифрових технологій, розвиток soft skills, залучення до наукових проєктів та можливість брати участь у формуванні освітнього середовища.
Перший проректор НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор Олена Рубан представила можливості, які університет уже створює для практичної підготовки студентів. Серед них — лабораторна база, стажування, навчальний центр та інші формати, спрямовані на формування практичних компетентностей.
Новий стандарт має відповідати реальній професії
Однією з ключових частин круглого столу стало громадське обговорення проєкту стандарту вищої освіти за спеціальністю І8 «Фармація».
Гарант ОП «Фармація», доктор фармацевтичних наук, професор НФаУ Вікторія Георгіянц представила основні положення документа та зміни, які передбачає новий стандарт.
Серед запропонованих нововведень — уніфікація назв освітніх програм для регульованих спеціальностей, збільшення обсягу практичної підготовки відповідно до вимог ЄС, врахування професійного стандарту та запровадження практично орієнтованого іспиту в межах державної атестації.
Також було розглянуто структуру освітніх програм за спеціалізаціями 18.01 «Фармація» та 18.02 «Промислова фармація».
Громадське обговорення дозволило врахувати позиції роботодавців, студентів та представників академічного середовища. Адже оновлений стандарт має забезпечувати не лише відповідність сучасним освітнім вимогам, а й підготовку фахівця, компетентності якого відповідають реальним завданням фармацевтичної галузі.
Професійна дискусія вийшла за межі освіти
У ході круглого столу учасники перейшли й до ширшого обговорення актуальних питань фармацевтичного сектору.
До дискусії долучилися директор ДЕЦ Едем Адаманов, членкиня ГО «Асоціація фармацевтів України» Юлія Клименюк та доктор медичних наук, професор Ігор Зупанець.
Серед питань, які порушували представники професійної спільноти:
строки розгляду заяв щодо внесення змін до Національного каталогу цін;
визначення рецептурного та безрецептурного статусу лікарських засобів;
реалізація окремих лікарських засобів на автозаправних станціях;
перспективи фармацевтичної послуги;
подальші зміни регуляторної системи.
Окреме обговорення викликала можливість продажу лікарських засобів на АЗС. Учасники звернули увагу на питання професійної відповідальності: у фармацевтичному закладі відпуск лікарського засобу здійснює працівник із відповідною професійною підготовкою, тоді як за межами аптечного середовища препарат може реалізовуватися без участі фахівця з фармацевтичною освітою.
Едем Адаманов наголосив, що необхідно розмежовувати процедуру державної реєстрації лікарського засобу та правила його роздрібного продажу. Під час державної реєстрації оцінюються якість, безпека та ефективність препарату, а також визначається його рецептурний або безрецептурний статус. Водночас місце реалізації лікарського засобу визначається іншими нормативними вимогами.
Учасники зазначили, що потенційне розширення місць реалізації безрецептурних препаратів потребує чітких правил. Зокрема, необхідно визначити перелік таких лікарських засобів, допустиму кількість, вимоги до упаковки та маркування, умови зберігання і механізми контролю.
Ще одним питанням стали строки розгляду заяв щодо Національного каталогу цін. Представники професійної спільноти звернули увагу на те, що тривалість відповідних процедур може впливати на планування діяльності виробників та, у подальшому, на доступність лікарських засобів для пацієнтів.
Спільне завдання — сформувати фахівця, готового до роботи
Обговорення показало, що проблема працевлаштування випускників значно ширша за питання першого робочого місця.
Конкурентоспроможність молодого фармацевта формується ще під час навчання — через якість освіти, практичний досвід, розвиток професійних і комунікаційних навичок, знайомство з різними напрямами роботи та розуміння сучасних процесів у галузі.
Водночас і сама фармацевтична система змінюється: трансформується регуляторне середовище, розширюються професійні ролі, актуалізуються вимоги до фахівців.
За підсумками зустрічі учасники визначили перспективні напрями подальшої співпраці — розширення баз практичної підготовки, реалізацію спільних освітніх і наукових проєктів, проведення кар’єрних заходів, активніше залучення роботодавців до освітнього процесу та створення нових можливостей для професійного розвитку молодих фахівців.