АТ «Укрпошта» оголосила про намір запустити два фармацевтичні напрями — мережу аптек та сервіс доставки лікарських засобів «Укрпошта.Аптека» — з повним охопленням країни до кінця березня 2026 року. Ініціатива позиціонується як відповідь на дефіцит аптечної інфраструктури у сільській місцевості. Водночас фармспільнота бачить у проєкті не лише можливості, а й значні ризики.
Що саме планує «Укрпошта»
Мережа аптек — відкриття аптечних точок у відділеннях, насамперед у селах, де приватні аптеки закрилися через низьку рентабельність.
«Укрпошта. Аптека» — доставка лікарських засобів за попереднім замовленням через сайт, кол-центр або у відділенні. Ліки не зберігатимуться у відділеннях, а доставлятимуться під конкретні запити.
Компанія планує, що таким чином вона охопить 26 тис. населених пунктів, куди сьогодні доїжджають пересувні відділення. З цією метою вони вже закуповує спеціалізовані сумки, холодові та нагрівальні елементи, логери для контролю температури, що свідчить про підготовку до роботи з препаратами, які потребують дотримання холодового ланцюга.
Ключові ризики та бар’єри для фармринку
1. Регуляторна невизначеність
Для відкриття аптек «Укрпошті» потрібні зміни до законодавства. Але залишаються відкритими питання:
чи буде компанія отримувати ліцензію на загальних підставах;
як регулятор забезпечить рівні умови конкуренції між державним оператором і приватними мережами;
чи не створить це прецедент для розширення фармдіяльності іншими непрофільними структурами.
Для професійної спільноти важливо, щоб державний статус не став конкурентною перевагою, яка спотворює ринок.
2. Контроль якості та відповідальність
Модель доставки «під замовлення» з мінімальним зберіганням у точках обслуговування знижує ризики, але не знімає ключових питань щодо забезпечення безперервності температурного контролю, відповідальності у разі порушення умов транспортування. Відкритим залишається питання повернення або заміни препаратів.
Для ринку критично, щоб логістичні стандарти «Укрпошти» відповідали вимогам аптечних мереж, а не до поштових відправлень.
3. Ризик витіснення малих аптек
У селах, де аптеки ледве виживають, поява державного оператора з масштабною інфраструктурою може лише знизити економічну мотивацію приватних гравців залишатися на ринку. Громади відчують більшу залежність від одного постачальника. Щодо фармринку, то державний проєкт не повинен призвести до монополії в сільській місцевості.
4. Невизначеність щодо асортименту та реімбурсації
Поки не зрозуміло чи працюватиме «Укрпошта» з повним асортиментом рецептурних препаратів, яким чином їхня послуга буде підключена до програм реімбурсації, як відбуватиметься відпуск за електронним рецептом у пересувних відділеннях.
Ці питання визначатимуть, чи стане сервіс повноцінною аптечною послугою, чи лише каналом доставки.
5. Фінансова стійкість моделі
Хоча компанія «Укрпошта» демонструє прибутковість, для фармринку важливо розуміти:
чи буде аптечний напрям самоокупним;
чи не потребуватиме він прихованого субсидування;
чи не створить це нерівні умови для приватних аптек.
Проєкт «Укрпошти» може стати наймасштабнішим каналом доступу до ліків у країні. Але його успіх залежатиме від прозорості регуляторних рішень, дотримання фармстандартів, рівних конкурентних умов, чіткої відповідальності за якість і безпеку.
Для професійного середовища важливо не лише підтримувати розширення доступності, а й захищати стандарти фармацевтичної діяльності, щоб соціальна ініціатива не перетворилася на ризик для пацієнтів і ринку.