Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства у сфері лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, а також завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів, яке відбулося 10 червня, свою позицію щодо актуальних змін на фармацевтичному ринку представила Громадська організація «Асоціація фармацевтів України».
Виступ АФУ охопив усі чотири питання порядку денного та був зосереджений на оцінці наслідків регуляторних рішень, ухвалених у 2025–2026 роках у сфері обігу лікарських засобів.
У центрі позиції Асоціації — необхідність аналізувати не сам факт ухвалення нових нормативних актів, а їхній реальний вплив на пацієнта, аптечні заклади, конкуренцію, якість лікарських засобів та стійкість системи фармацевтичного забезпечення.
Рішення РНБО потребують оцінки фактичних результатів
Коментуючи виконання Рішення РНБО «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», введеного в дію Указом Президента України №82/2025, в АФУ наголосили, що протягом останніх півтора року в Україні було реалізовано безпрецедентний пакет регуляторних змін.
Серед них — обмеження торговельних надбавок, тимчасова заборона маркетингових послуг, встановлення лімітів реалізації лікарських засобів одному покупцю, нові підходи до функціонування аптек у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, а також впровадження позааптечного продажу безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях.
За оцінкою Асоціації, усі ці рішення декларувалися як інструменти підвищення доступності ліків та посилення конкуренції. Однак сьогодні відсутня комплексна державна оцінка того, чи були досягнуті поставлені цілі.
В АФУ наголосили, що доступність лікарських засобів не може оцінюватися виключно через показник ціни або збільшення кількості місць продажу.
Для пацієнта доступність означає значно ширший комплекс факторів: наявність необхідного препарату, можливість безпечного отримання лікарського засобу, належне фармацевтичне консультування, дотримання умов зберігання та гарантії контролю якості на всіх етапах його обігу.
Особливу увагу представники Асоціації звернули на постанову Кабінету Міністрів України №1802, яка фактично обмежує асортимент лікарських засобів в аптеках державних і комунальних закладів охорони здоров’я трьома найдешевшими препаратами.
На думку АФУ, такий підхід створює ризик звуження вибору для пацієнта, породжує правову невизначеність для аптечних закладів та може негативно впливати на безперервність лікування у випадках, коли пацієнт не має можливості отримати саме той лікарський засіб, який був призначений лікарем з урахуванням клінічної ситуації.
Також в Асоціації звернули увагу, що заборона маркетингових послуг протягом значної частини 2025 року не супроводжувалася доведеним системним зниженням роздрібних цін, а механізм створення аптек як структурних підрозділів державних і комунальних закладів охорони здоров’я фактично не набув практичного поширення.
Окремо було наголошено на ризиках, які можуть виникати внаслідок встановлення граничних торговельних надбавок, особливо для аптечних закладів у сільській місцевості та громадах із низькою щільністю аптечної мережі.
У зв’язку з цим АФУ закликала провести комплексний аналіз фактичних результатів виконання рішення РНБО та надати відповіді на ключові питання: чи відбулося реальне зниження цін, чи посилилася конкуренція, чи не скоротився асортимент лікарських засобів та чи не погіршилася економічна стійкість аптечної інфраструктури.
Контроль ліцензійних умов має бути змістовним, а не формальним
Позиція АФУ щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов базується на необхідності забезпечення реальної якості фармацевтичного обслуговування.
В Асоціації підтримали посилення контролю за суб’єктами господарювання, які працюють у сфері виробництва, імпорту та реалізації лікарських засобів, але підкреслили, що перевірки не повинні зводитися до формального аналізу документів.
На думку представників професійної спільноти, основним предметом контролю має бути фактичне виконання кадрових вимог, наявність кваліфікованого фармацевтичного персоналу, проведення вхідного контролю лікарських засобів, дотримання температурних режимів, умов зберігання, санітарних норм та внутрішніх процедур забезпечення якості.
Особливе занепокоєння викликають випадки, коли ліцензійні вимоги виконуються лише формально, тоді як реальний рівень фармацевтичного обслуговування не відповідає встановленим стандартам.
Окремо в АФУ звернули увагу на питання аптечних мереж. На думку Асоціації, саме по собі введення поняття «аптечна мережа» ще не забезпечує прозорості ринку.
Для повноцінного аналізу необхідно мати відкриту та систематизовану інформацію про структуру аптечних мереж, їхню присутність на ринку, пов’язаність суб’єктів господарювання та вплив на конкурентне середовище.
Ще одним викликом представники АФУ назвали кадровий дефіцит у фармацевтичному секторі, який особливо відчувається у сільських, малих та прифронтових громадах.
Саме тому, на переконання Асоціації, контроль кадрових вимог повинен поєднуватися з державною політикою підтримки кадрового потенціалу та не створювати додаткових бар’єрів для працевлаштування фахівців.
При цьому АФУ наголошує на неприпустимості заміщення фармацевтичних функцій особами без відповідної освіти.
Продаж ліків на АЗС: доступність чи нові ризики?
Найбільш розгорнутою та принциповою стала позиція АФУ щодо запровадження роздрібної реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях.
В Асоціації підкреслили, що не заперечують необхідність покращення доступу населення до лікарських засобів, особливо у місцевостях, де аптечна інфраструктура відсутня або недостатньо розвинена.
Водночас професійна спільнота наголошує: безрецептурний лікарський засіб не є звичайним товаром.
Його застосування може супроводжуватися побічними реакціями, протипоказаннями та лікарськими взаємодіями, а тому потребує належного фармацевтичного супроводу.
АФУ окреслила п’ять ключових ризиків, які виникають у зв’язку із впровадженням такого механізму.
Перший ризик — відсутність повноцінної фармацевтичної опіки. На думку Асоціації, дистанційне консультування не може повністю замінити особисту участь фармацевтичного працівника під час відпуску лікарського засобу.
Другий ризик пов’язаний із безпекою дорожнього руху. Частина безрецептурних препаратів здатна впливати на концентрацію уваги, викликати сонливість або змінювати швидкість реакції, що створює додаткові загрози для водіїв.
Третій ризик стосується забезпечення якості лікарських засобів. На відміну від аптек, для яких передбачено комплексні вимоги щодо вхідного контролю, температурного режиму, карантинування продукції та процедур відкликання, для АЗС застосовується значно спрощений режим діяльності.
Четвертий ризик полягає у формуванні конкурентного дисбалансу між аптечними закладами та автозаправними станціями, оскільки останні отримують право реалізовувати лікарські засоби за значно м’якших регуляторних умов.
П’ятий ризик, на думку АФУ, полягає у невідповідності між заявленою метою реформи та її фактичною реалізацією.
Представники Асоціації звернули увагу, що механізм, який декларувався як інструмент забезпечення лікарськими засобами територій без аптек, на практиці перетворюється на масштабний комерційний канал реалізації препаратів.
У зв’язку з цим АФУ закликала переглянути постанови Кабінету Міністрів №1803 та №275 і запропонувала низку конкретних змін, серед яких запровадження офіційного вичерпного переліку препаратів для реалізації на АЗС, виключення з нього лікарських засобів, що можуть впливати на увагу водіїв, посилення механізмів контролю якості та обмеження продажу ліків на АЗС лише територіями, де відсутні аптечні заклади.
Дефіцит критичних лікарських засобів: головне — стійкість постачання
Коментуючи питання забезпечення критичними лікарськими засобами, АФУ підтримала розвиток програми «Доступні ліки» та політику підтримки українських виробників.
Водночас Асоціація застерегла від рішень, які можуть призвести до звуження конкуренції або надмірної залежності від окремих постачальників.
Особливу увагу було приділено механізму особливого режиму реімбурсації, який передбачає можливість надання переваги препаратам із найнижчою ціною та локалізованим виробництвом.
На думку АФУ, навіть за умови підтримки локального виробництва система повинна містити чіткі запобіжники для оперативного залучення альтернативних виробників у випадках дефіциту, перебоїв із постачанням або недостатнього покриття потреб пацієнтів.
В Асоціації наголосили, що для критичних лікарських засобів вирішальне значення має не лише ціна, а насамперед стабільність постачання, диверсифікація джерел, наявність достатніх запасів та здатність держави швидко реагувати на ризики дефіциту.
Як приклад було наведено підходи Європейського Союзу, де політика щодо критичних лікарських засобів базується на аналізі вразливостей ланцюгів постачання, диверсифікації виробництва та мінімізації залежності від одного виробника або одного каналу поставок.
Реформи мають бути доказовими та безпечними
Підсумовуючи свою позицію, Асоціація фармацевтів України закликала Тимчасову слідчу комісію рекомендувати Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я, Держлікслужбі, НСЗУ, Міністерству економіки та Антимонопольному комітету провести повну оцінку впливу регуляторних рішень, ухвалених у 2025–2026 роках.
В АФУ наголошують, що не виступають проти реформування фармацевтичної галузі, проте будь-які зміни повинні ґрунтуватися на доказах, враховувати інтереси пацієнтів та забезпечувати баланс між доступністю лікарських засобів, якістю фармацевтичної допомоги, конкуренцією та стійкістю системи охорони здоров’я.
Саме оцінка реальних наслідків уже ухвалених рішень, на переконання Асоціації, повинна стати основою для подальшого формування державної політики у сфері обігу лікарських засобів.