Нові законодавчі ініціативи щодо військового обліку жінок викликали активне обговорення у професійному середовищі. Йдеться про законопроєкти №15115 та №15116, зареєстровані у Верховній Раді наприкінці березня 2026 року. Документи покликані врегулювати питання відповідальності посадових осіб за порушення правил військового обліку та процедури виключення з військового обліку жінок, які були поставлені на нього з порушенням законодавства.
Для фармацевтичної спільноти ця тема має особливе значення. Галузь уже тривалий час працює в умовах гострого кадрового дефіциту, який особливо відчутний у прифронтових та сільських громадах. Саме тому Асоціація фармацевтів України звернулася до авторів законопроєктів із проханням врахувати практичні наслідки чинного регулювання для аптечної сфери та підтримати рішення, які дозволять зберегти кадровий потенціал галузі.
Звернення Асоціації фармацевтів України
На сьогодні значна кількість аптечних закладів зіштовхнулася з кадровим дефіцитом фармацевтичних працівників. Особливо гостро ця проблема проявляється у прифронтових громадах, де аптечні заклади фактично виконують функцію важливого елемента соціальної інфраструктури. У багатьох таких населених пунктах медична інфраструктура пошкоджена або працює з обмеженнями, саме тому аптеки залишаються одним із небагатьох доступних для населення джерел отримання лікарських засобів.
За таких умов нестача фармацевтичних працівників призводить до скорочення режиму роботи аптек, а в окремих випадках створює ризик припинення їх діяльності, що безпосередньо впливає на доступність лікарських засобів для населення.
З початком повномасштабної збройної агресії рф значна частина працівників фармацевтичної галузі змушена була змінити місце проживання, переїхати до інших регіонів України або виїхати за кордон. Більшу частину таких фахівців становлять жінки, які фактично перемістилися до інших громад та намагаються працевлаштуватися за фахом у нових аптечних закладах. Частина з них не оформлювала статус внутрішньо переміщеної особи, однак стикається з труднощами при працевлаштуванні через відсутність військово-облікових документів або необхідність врегулювання питань військового обліку за новим місцем проживання. У результаті значна кількість кваліфікованих жінок-фармацевтів, які готові працювати та забезпечувати населення лікарськими засобами, фактично не можуть реалізувати своє право на працю.
Однією з причин виникнення зазначеної ситуації є особливості правового регулювання військового обліку жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту.
Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» було передбачено, що жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність і є придатними за станом здоров’я та віком, підлягають взяттю на військовий облік. Проте тривалий час держава не забезпечила належної та реально дієвої організаційної процедури реалізації цього обов’язку, що об’єктивно ускладнювало або унеможливлювало його виконання значною кількістю жінок-медиків та фармацевтів.
З 1 жовтня 2023 року набули чинності зміни, згідно з якими жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік (наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №313 зі змінами від 06.09.2022 №259). Фактично вперше було створено реальний механізм реалізації відповідного обов’язку.
Усвідомлюючи, що значна кількість жінок раніше об’єктивно не могла виконати цей обов’язок через відсутність організаційного порядку, держава постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначила спеціальний режим правового врегулювання.
Жінкам, які здобули медичну або фармацевтичну освіту та не перебували на військовому обліку, було надано строк до 31 грудня 2026 року для постановки на облік. Вони могли працевлаштовуватися без військово-облікового документа, а роботодавець лише повідомляв територіальний центр комплектування про таких працівників.
Тобто держава фактично встановила перехідний правовий режим, у межах якого особи могли поступово привести свій правовий статус у відповідність до нових вимог без втрати можливості працювати. Таким чином у цих жінок сформувалися обґрунтовані та легітимні очікування, що до завершення встановленого строку їх право на працю не буде обмежене.
Однак постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.05.2024 пункт 51 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який дозволяв працевлаштування до 31.12.2026 року з подальшою постановкою на військовий облік, було виключено. У результаті відсутність військово-облікового документа почала застосовуватися як підстава для відмови у працевлаштуванні.
Таким чином правове регулювання змінено достроково, а негативні наслідки були покладені на осіб, які діяли добросовісно та обґрунтовано розраховували на можливість стати на військовий облік до 31.12.2026 року. Фактично відбулося ретроспективне погіршення правового становища осіб: поведінка, яка відповідала чинному регулюванню на момент її здійснення, після зміни підзаконного акта стала підставою для обмеження трудових прав.
Отже, в Україні неможливо офіційно працевлаштувати військовозобов’язаних осіб без військово-облікового документа, оскільки це розцінюється як порушення вимог трудового законодавства та правил військового обліку. У зв’язку з цим аптечні заклади де-юре не можуть прийняти на роботу кандидатів із медичною або фармацевтичною освітою через формальні обмеження, що створює штучний бар’єр для працевлаштування та поглиблює кадровий дефіцит, особливо у прифронтових і сільських громадах.
Таким чином, існуюче правове регулювання у сфері військового обліку жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту, у поєднанні з обмеженнями щодо їх працевлаштування, фактично створює додаткові бар’єри для залучення кваліфікованих фахівців до роботи в аптечних закладах, що суперечить інтересам як системи охорони здоров’я, так і державної політики щодо забезпечення належного кадрового потенціалу у відповідних галузях. Найбільш відчутними наслідки такої ситуації є саме для прифронтових громад.
Крім того, відсутність нормального перехідного механізму не лише ускладнила працевлаштування, а й створила ширшу правозастосовну проблему. На практиці почали виникати випадки незаконного взяття жінок на військовий облік, у тому числі тих, які не підлягають такому обліку за законом або були взяті на нього з порушенням законодавства. Тобто після виключення абзацу першого пункту 51 було не усунуто проблему, а, навпаки, створено умови, за яких виникли нові правові конфлікти та нові негативні наслідки.
Саме наслідком такої політики стало накопичення тих проблем, на врегулювання яких нині спрямовані нові законодавчі ініціативи. 30.03.2026 у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 15115 «Про внесення змін до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил ведення військового обліку службовими особами», а також законопроєкт № 15116 «Про внесення змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо процедури виключення з військового обліку жінок, взятих на такий облік з порушенням законодавства України». Обидва законопроєкти мають однаковий склад авторів.
На переконання АФУ, сама поява необхідності окремо врегульовувати питання незаконного взяття жінок на військовий облік та окремо посилювати відповідальність службових осіб свідчить про те, що чинна модель правового регулювання виявилася незбалансованою. Замість того щоб зберегти або адаптувати перехідний механізм, який дозволяв би поступово врегулювати обліковий статус жінок з медичною та фармацевтичною освітою без блокування їх трудових прав та без створення підстав для незаконного взяття на облік, держава спочатку звузила правові можливості для легального працевлаштування, а тепер змушена окремими законопроєктами реагувати вже на похідні від цього проблеми.
Фактично склалася ситуація, за якої проблема на рівні регулювання не була попереджена в момент її виникнення, а натомість перейшла у стадію подальшого усунення наслідків: незаконного взяття жінок на військовий облік, спорів щодо правомірності такого обліку, необхідності виключення жінок з обліку та запровадження додаткової відповідальності для службових осіб. При цьому першопричина залишається незмінною, відсутність зрозумілого, реалістичного і правомірного перехідного механізму для жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту та мають працювати за фахом, у тому числі в умовах кадрового дефіциту.
Слід також враховувати, що жінки, які здобули фармацевтичну освіту, фактично не розглядаються державою як мобілізаційний ресурс у практичному вимірі, однак сьогодні їх постановка на військовий облік у значній кількості випадків супроводжується застосуванням штрафних санкцій за порушення правил військового обліку. У таких умовах значна частина жінок-фармацевтів не звертається до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та не працевлаштовується за фахом. У результаті держава не отримує податкові надходження, зокрема податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та інші обов’язкові платежі, які могли б надходити до бюджету у разі їх працевлаштування. За відсутності нормативних змін така ситуація з високою ймовірністю зберігатиметься і надалі, оскільки ризик притягнення до відповідальності та необхідність сплати штрафу продовжуватимуть стримувати осіб від звернення до ТЦК та СП.
Разом з тим, у разі відновлення норми, що дозволяє працевлаштування жінок без військово-облікового документа на перехідний період, значна частина таких фахівців зможе офіційно працевлаштуватися, що забезпечить надходження податків до бюджету, дозволить частково вирішити кадровий дефіцит у фармацевтичній сфері та водночас створить умови, за яких ці особи поступово стануть на військовий облік без ризику фінансових санкцій. Таким чином держава одночасно досягне кількох публічних інтересів – забезпечення функціонування системи охорони здоров’я, наповнення бюджету та належного ведення військового обліку.
Саме тому АФУ вважає, що найбільш логічним, послідовним і юридично виваженим способом запобігання подальшому накопиченню таких проблем є повернення абзацу першого пункту 51 Порядку організації та ведення військового обліку або запровадження рівноцінного за змістом тимчасового механізму. Йдеться не про звільнення від військового обов’язку і не про скасування обліку як такого, а про відновлення правового інструменту, який дозволяє поєднати кілька публічних інтересів одночасно: належне ведення військового обліку, реалізацію права на працю, недопущення незаконного взяття жінок на військовий облік та забезпечення кадрової спроможності системи охорони здоров’я і фармацевтичного сектору.
Особливо важливо, що повернення такого механізму дозволило б не доводити ситуацію до стадії, коли проблеми вже потребують окремого законодавчого реагування у формі процедур виключення з обліку та посилення санкцій. Інакше кажучи, йдеться не лише про усунення наслідків, а про усунення самої причини, яка ці наслідки породила.
У зв’язку з вищезазначеним, ПРОСИМО:
Розглянути викладені у цьому зверненні обставини щодо причин виникнення проблем у сфері військового обліку жінок, які здобули медичну або фармацевтичну освіту, та їх впливу на кадрове забезпечення аптечних закладів, особливо у прифронтових і сільських громадах.
Врахувати, що законопроєкти № 15115 та № 15116 фактично спрямовані на врегулювання наслідків тієї правозастосовної проблеми, яка виникла після виключення абзацу першого пункту 51 Порядку організації та ведення військового обліку, зокрема проблеми незаконного взяття жінок на військовий облік.
Підтримати повернення абзацу першого пункту 51 Порядку організації та ведення військового обліку або ініціювати запровадження рівноцінного тимчасового механізму як способу усунення першопричини, що призвела як до бар’єрів у працевлаштуванні жінок з медичною та фармацевтичною освітою, так і до випадків їх незаконного взяття на військовий облік.
Сприяти порушенню перед Кабінетом Міністрів України та Міністерством оборони України питання щодо відновлення такого механізму як базового інструменту запобігання подальшим правозастосовним конфліктам
Підтримати парламентське обговорення зазначеного питання з урахуванням кадрових потреб аптечних закладів, особливо у прифронтових та сільських громадах.
Позиція парламенту
На звернення АФУ відреагувала народний депутат України та співавтор законопроєктів №15115 і №15116 Ольга Саладуха.
У відповіді парламентарка повідомила, що уважно розглянула пропозиції професійної спільноти та погоджується з тим, що запропонований Асоціацією механізм може сприяти одночасному вирішенню кількох проблем: недопущенню незаконного взяття жінок на військовий облік, усуненню бар’єрів для їх працевлаштування та зміцненню кадрового потенціалу системи охорони здоров’я і фармацевтичного сектору.
Також народний депутат запевнила, що порушені АФУ питання та надані пропозиції будуть враховані під час подальшого розгляду законодавчих ініціатив у Верховній Раді.
Пошук балансу між безпекою та потребами системи охорони здоров’я
Ситуація навколо військового обліку жінок із медичною та фармацевтичною освітою демонструє необхідність пошуку збалансованих рішень, які одночасно враховуватимуть потреби оборони держави, право громадян на працю та реальні кадрові потреби медичної і фармацевтичної галузей.
В Асоціації фармацевтів України переконані, що відновлення дієвого перехідного механізму дозволить усунути штучні бар’єри для працевлаштування, зменшити дефіцит кадрів у аптечних закладах, особливо у прифронтових регіонах, а також сприятиме належному веденню військового обліку без створення додаткових соціальних та правових конфліктів.