Аптеки в Україні під час війни стали значно більшим, ніж просто місцем придбання ліків. Вони перетворилися на справжні центри підтримки, де люди можуть отримати консультацію, базові препарати, предмети першої необхідності, а іноді навіть зарядити телефон чи зігрітися. У критичні моменти саме аптека стає точкою довіри та порятунку.
Завдяки генераторам та альтернативним джерелам живлення аптеки забезпечують безперервний доступ до державних програм «Доступні ліки» та «Зимова підтримка». Це означає, що навіть під час блекаутів пацієнти можуть отримати рецептурні препарати, адже інтернет-зв’язок для обробки електронних рецептів не переривається.
Приватні аптечні мережі взяли на себе частину соціальної функції, яку державні медичні заклади не завжди можуть виконати в умовах кризи. Так, «Аптека 9-1-1» забезпечує цілодобову роботу 19 аптек у Києві, Київській області, Рівному, Миколаєві, Вінниці, Харкові, Кропивницькому, Одесі та Черкасах. Для багатьох пацієнтів саме ці аптеки стали єдиним місцем, де можна отримати допомогу вночі чи під час тривалих відключень електроенергії.
Мережа «Подорожник» має 229 аптек у форматі 24/7 по всій Україні, найбільше – у західних областях. Завідувачка однієї з львівських аптек розповідає, що люди почали більше довіряти фармацевтам, частіше звертаються за порадами, а іноді аптека стає місцем надання невідкладної допомоги. Один із випадків – коли відвідувач пережив напад епілепсії, і саме фармацевти надали першу допомогу до приїзду медиків.
Робота аптек у режимі 24/7 потребує додаткових витрат на логістику, персонал та комунальні платежі. Проте мережі добровільно беруть на себе ці витрати, розуміючи, що для українців доступ до ліків і підтримки у будь-який час доби – це питання життя.
Таким чином, аптеки стали не лише частиною медичної системи, а й важливим елементом соціальної інфраструктури. Вони довели, що фармацевти – це не просто фахівці з лікарських засобів, а люди, які щодня несуть на собі частину відповідальності за виживання громади.
Повний текст статті читайте на сайті «Фармацевт Практик»:
