Військовослужбовці формально мають право отримувати препарати за програмою реімбурсації «Доступні ліки», однак на практиці скористатися нею під час служби складно. Причина — паралельне існування двох систем медичного забезпечення, які не завжди взаємодіють між собою.
Хронічні захворювання не зникають разом із мобілізацією
Програма «Доступні ліки» діє з 2017 року та дозволяє пацієнтам безоплатно або з частковою доплатою отримувати препарати для лікування хронічних захворювань — серцево-судинних, діабету, астми, ХОЗЛ, епілепсії, психічних розладів тощо.
Нормативні документи не містять жодних обмежень для військових: порядок реімбурсації, визначений постановою КМУ №135, поширюється на всіх громадян. Алгоритм простий: звернення до лікаря, електронний рецепт, відпуск в аптеці, що має договір із НСЗУ.
Однак для військовослужбовців цей шлях часто виявляється недоступним.
Дві системи — два різні підходи
В Україні фактично працюють дві паралельні моделі медичного забезпечення:
Цивільна система:
електронні рецепти в eHealth;
фінансування через НСЗУ;
аптеки, що працюють за договорами реімбурсації.
Військова система:
медичні служби частин;
військові госпіталі;
централізоване забезпечення лікарськими засобами.
Саме на стику цих систем і виникають бар’єри. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко раніше заявляв про створення «єдиного медичного простору», однак на практиці військові часто не мають доступу до інструментів цивільної системи — зокрема до електронного рецепта.
Основні бар’єри для військових
Військовослужбовці найчастіше стикаються з такими труднощами:
Відсутність електронного рецепта. Лікарі військових госпіталів не завжди працюють у системі eHealth.
Обмежений доступ до лікаря первинної ланки. Військові не можуть регулярно відвідувати сімейного лікаря.
Різні підходи до забезпечення ліками. Військова система передбачає централізоване постачання, а не індивідуальні рецепти.
Потреба у регулярному поновленні рецепта. Для хронічних хвороб це критично, але не завжди можливо під час служби.
Питання вже на рівні парламенту
Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації розглянув питання доступу військових до програми реімбурсації. Головний інспектор Міністерства оборони України Всеволод Стеблюк наголосив, що середній вік військовослужбовців — 40+, і більшість має хронічні захворювання, які потребують постійного лікування.
Однак навіть за наявності політичної волі вирішення залежить від того, як працює система на місцях — у медзакладах і в аптеках.
Фармацевти між правилами та реальністю
Аптеки можуть відпускати препарати за програмою лише за наявності електронного рецепта. На практиці фармацевти часто стикаються з ситуацією, коли військовий має призначення лікаря госпіталю, але не має електронного рецепта. У такому випадку відпуск за програмою неможливий, і фармацевт опиняється між нормативними вимогами та соціальним очікуванням допомогти.
У багатьох прифронтових громадах працює лише одна аптека, а логістика постачання ускладнена. Навіть за наявності рецепта потрібного препарату може не бути в наявності. Тому військові часто змушені просити родичів у тилу купувати ліки та передавати їх на місце служби.
Чи можлива інтеграція систем
Проблема доступу військових до «Доступних ліків» — це частина ширшого питання інтеграції цивільної та військової медицини. Хронічні захворювання не зникають під час служби, і безперервність лікування має бути гарантована.
Військові — це частина суспільства, і вони мають отримувати рівний доступ до програм лікування, незалежно від місця служби чи специфіки медичного забезпечення.