Мобільні аптечні пункти: доступність ліків як спільна відповідальність ринку і держави

Мобільні аптечні пункти: доступність ліків як спільна відповідальність ринку і держави

Фармацевтичний ринок України в умовах війни та нерівномірної представленості аптечної інфраструктури поступово формує нові моделі доступу до лікарських засобів. Один із таких форматів — мобільні аптечні пункти (МАП), які сьогодні переходять із експериментального формату у практичний інструмент забезпечення пацієнтів базовою терапією.

Показовим прикладом є запуск мобільного аптечного пункту аптечною мережею «АНЦ», який детально описано у матеріалі Фармацевт Практик.

Не бізнес, а відповідь на системний запит

Як показує кейс, запуск МАП — це не швидке операційне рішення, а складна модель, яка вимагає: дотримання фармацевтичних стандартів, інтеграції з державними програмами, побудови нової логістики і процесів

При цьому ключове — такі проєкти не мають класичної комерційної логіки. Вони фінансуються бізнесом як соціальна інвестиція, без очікування прямої окупності. За даними матеріалу, близько 80% відпусків у МАП — це препарати за програмою «Доступні ліки», насамперед для лікування серцево-судинних захворювань. Це чітко демонструє: мова йде не про розширення продажів, а про забезпечення базових потреб пацієнтів.

Доступність не може бути випадковою

Асоціація фармацевтів України розглядає розвиток мобільних аптечних пунктів як важливий, але вимушений інструмент. З одного боку, МАП забезпечують доступ до ліків у громадах без аптек, підтримують безперервність терапії для пацієнтів із хронічними захворюваннями, частково компенсують інфраструктурні втрати внаслідок війни. З іншого — їх поява є індикатором системної проблеми — доступ до лікарських засобів в Україні досі значною мірою залежить від географії.

Саме тому позиція професійної спільноти полягає у тому, що: мобільні аптечні пункти не повинні замінювати системну політику держави у сфері доступності ліків, а мають її доповнювати.

Регуляторний баланс і стандарти якості

Принципово важливо, що сучасні МАП — це не «виїзна торгівля» у класичному розумінні, а повноцінна аптечна практика з дотриманням стандартів якості, контролю зберігання і відпуску лікарських засобів.

Асоціація наголошує: будь-яке розширення форматів доступу до ліків має відбуватися виключно за умови збереження професійних стандартів.

Це особливо актуально на тлі дискусій щодо альтернативних каналів реалізації лікарських засобів, де ризики зниження якості послуг залишаються високими.

Роль фармацевта: більше, ніж відпуск

Окрему увагу слід приділити ролі фармацевта у форматі МАП. Як показує практика, це один із найбільш складних форматів роботи, який вимагає автономності у прийнятті рішень, високого рівня відповідальності та гнучкості у взаємодії з пацієнтами.

Водночас саме тут фармацевт максимально наближається до пацієнта, часто стаючи єдиною точкою доступу до фармацевтичної допомоги. У цьому контексті МАП підсилюють ключову роль фармацевта як учасника системи громадського здоров’я, а не лише виконавця відпуску лікарських засобів.

Партнерство як єдина модель

Кейс мобільних аптечних пунктів демонструє готовність бізнесу брати на себе частину відповідальності за доступність ліків. Однак довгостроково така модель не може залишатися виключно на плечах ринку.

Асоціація фармацевтів України послідовно відстоює позицію:

  • доступ до лікарських засобів має бути гарантований системно;

  • державні програми повинні враховувати реальну географію доступності;

  • фармацевтична інфраструктура повинна розвиватися рівномірно

Мобільні аптечні пункти — це важливий сигнал і водночас практичне рішення. Але головне питання, яке вони піднімають, значно ширше — чи готова система охорони здоров’я перейти від точкових рішень до комплексної політики доступності. І відповідь на нього потребує спільних дій держави, бізнесу та професійної спільноти.