Світові системи охорони здоров’я переглядають роль фармацевтів — і цей тренд стрімко наближається до України. У різних країнах фармацевтам дозволяють більше: від терапевтичної заміни до участі у прийнятті клінічних рішень. Причина проста — дефіцит кадрів, нестабільність постачання ліків і перехід до моделей, орієнтованих на результат лікування.
Для України ці фактори вже не теорія, а щоденна реальність.
Нестача ліків і перевантаження лікарів роблять фармацевта ключовим гравцем. Війна, логістичні збої та глобальні дефіцити створили ситуацію, коли безперервність лікування часто залежить від того, чи може фармацевт запропонувати безпечну альтернативу. Водночас первинна ланка працює на межі можливостей, і делегування частини рішень фармацевтам стає питанням доступності медичної допомоги.
Світовий досвід — коротко
У Канаді фармацевти замінюють препарати, щоб уникнути переривання терапії. У Великій Британії вони можуть самостійно призначати ліки. У США працюють за спільними протоколами та коригують лікування без повторного візиту до лікаря.
Усі моделі мають спільний знаменник: фармацевт інтегрується в клінічний процес.
Україна на роздоріжжі: професійна роль vs економічна модель
Головний бар’єр — нинішня фінансова модель аптек, де дохід фахівця залежить від товарообігу. Це створює конфлікт між клінічною відповідальністю та комерційними показниками.
У країнах, які вже розширили повноваження фармацевтів, це питання вирішували через зміну моделі оплати: фармацевтичні послуги стали окремим оплачуваним видом діяльності — через страхові механізми, державні контракти або тарифіковані послуги.
Для України це означає: розширення ролі фармацевта неможливе без переходу від чисто маржинальної моделі до комбінованої — товарної та сервісної.
Професія входить у нову фазу
Регуляторні дискусії вже не обмежуються питанням «дозволити чи не дозволити» терапевтичну заміну. Йдеться про перегляд самої логіки управління фармакотерапією. Лікарський засіб перестає бути статичним елементом рецепта — він стає частиною динамічного процесу лікування, який потребує корекції та супроводу.
Україна стоїть перед вибором, який визначить майбутнє професії:
чи готові фармацевти взяти на себе клінічну відповідальність і працювати в моделі спільного управління терапією.
Світ уже рухається в цьому напрямку. Україні важливо не залишитися осторонь.
Детальніше про те, як трансформується роль фармацевта у світовій системі охорони здоров’я, читайте у журналі «Фармацевт Практик»