Терапія онкологічних захворювань є складним процесом, що потребує злагодженої роботи фахівців і постійного супроводу пацієнта. У Стратегічному плані Міжнародної фармацевтичної федерації до 2030 року підкреслюється посилення ролі фармацевта в системі охорони здоров’я, зокрема в підвищенні якості медичної допомоги та супроводі пацієнтів. Згадані підходи мають особливе значення в онкології, де необхідна максимально точна координація лікування та підтримка пацієнта на всіх етапах терапії.
Ефективне лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями потребує комплексного підходу з урахуванням загального стану здоров’я, можливих ускладнень, переносимості терапії, психологічної підтримки та довгострокових результатів. Застосування кількох лікарських засобів одночасно підвищує ризик їх взаємодій, тому особливо важливим є ретельний контроль фармакотерапії. Саме в цьому контексті значну роль відіграє фармацевт як учасник мультидисциплінарної команди.
Важливим етапом розвитку цієї концепції стало створення Європейського товариства онкологічної фармації у Празі (2000 рік), яке нині є однією з найбільших міжнародних професійних організацій у сфері онкофармації.
Діяльність Товариства спрямована на:
навчання та підготовку фахівців;
безпечного використання та комбінацію лікарських засобів;
впровадження стандартів якості в онкологічній фармації;
розвиток наукових досліджень та інновацій;
покращення надання фармацевтичної допомоги.
Прикладом впровадження такої моделі є клінічні онкологічні центри, зокрема Cancer Care Associates в Австралії, де офіційно задекларовано використання мультидисциплінарного підходу як основи організації лікування онкологічних пацієнтів. У структурі таких центрів працюють команди лікарів різних спеціалізацій, медичних сестер та обов’язковою є наявність фармацевтичних працівників.
Важливу роль у формуванні світових стандартів відіграє Міжнародне товариство онкологічної фармацевтичної практики. Воно розглядає онкологічну фармацію як окремий напрям і наголошує на необхідності повного залучення фармацевтів до командної роботи з лікування пацієнтів. Також підкреслюється важливість розвитку освіти, професійної підготовки та наукових досліджень у цій сфері.
У США онкофармація є офіційною вузькою спеціалізацією – Board Certified Oncology Pharmacist, яку отримують після проходження спеціалізованого навчання або підтвердження відповідного клінічного досвіду.
У Канаді така підготовка здійснюється подібно до США через стажування в лікарнях і подальшу сертифікацію Board of Pharmacy Specialties, тоді як у Великій Британії вона розвивається в межах National Health Service через клінічні посади та післядипломне навчання.
Світовий досвід показує, що командний підхід в онкології допомагає зробити лікування більш якісним і безпечним. Особливу роль у цьому відіграє фармацевт, адже його участь у команді сприяє коригуванню поєднання лікарських засобів, зменшенню побічних реакцій та підвищенню прихильності пацієнтів до терапії. Подібна модель ведення онкопацієнтів може розглядатися як надійний орієнтир для подальшого розвитку системи охорони здоров’я України.