Черга біля каси, не працює медична інформаційна система, відвідувачі нервують, телефон не замовкає... І раптом хтось із колег влучно жартує. Працівники сміються, напруга на мить спадає. Проблеми залишилися, але впоратися з ними вже трохи легше.
Гумор справді може допомагати під час напруженої роботи. Однак не кожен жарт знижує стрес. Деякі, навпаки, посилюють конфлікти, ображають колег або змушують відвідувачів почуватися незручно.
Що про вплив гумору говорять наукові дослідження та де проходить межа між доброзичливим жартом і прихованим приниженням?
Чи справді сміх допомагає впоратися зі стресом?
У 2023 році Stefan Stieger та співавтори дослідили, як перегляд коротких гумористичних відео впливає на психологічний стан людини. Протягом трьох тижнів учасники переглядали відеоролики, після чого дослідники оцінювали рівень стресу та самопочуття.
Результати показали, що одразу після перегляду рівень стресу знижувався, а позитивні емоції посилювалися. Проте ефект поступово слабшав. Переконливих доказів довгострокового впливу на хронічний стрес дослідники не отримали.
Для фармацевтичної практики це важливе розмежування. Жарт під час складної зміни може допомогти ненадовго зняти напруження. Але якщо працівник регулярно затримується після роботи, стикається з агресією відвідувачів або працює без належного відпочинку, гумор не усуне причини виснаження.
Чому одні жарти допомагають, а інші шкодять?
У психології використовують класифікацію Rod Martin та співавторів, яка розрізняє чотири стилі гумору.
Афіліативний — доброзичливі жарти, які допомагають підтримувати стосунки та спілкування.
Самопідтримувальний — здатність знаходити смішне у складних обставинах, не принижуючи себе.
Агресивний — висміювання, сарказм і жарти за рахунок інших.
Самопринижувальний — висміювання себе заради схвалення оточення.
Зв’язок цих стилів із професійним вигоранням досліджували Cuiyun Fang та співавтори у 2024 році. У дослідженні взяли участь 244 медичні сестри.
Самопідтримувальний гумор був пов’язаний із нижчим рівнем емоційного виснаження та вищим відчуттям професійної реалізації. Натомість агресивний і самопринижувальний стилі асоціювалися з менш сприятливими показниками вигорання.
У 2025 році Miriam Leñero-Cirujano та співавтори дослідили 250 працівників охорони здоров’я. Доброзичливий і самопідтримувальний гумор були пов’язані з меншою вираженістю психологічних симптомів, тоді як агресивний та особливо самопринижувальний — із менш сприятливими показниками психологічного стану.
Важливо, що обидва дослідження були поперечними. Вони встановлюють зв’язки між стилями гумору та психологічними показниками, але не доводять, що саме гумор спричиняє ці зміни.
Жарти в аптеці: коли місце має значення
Уявімо ситуацію: під час відпуску лікарських засобів перестає працювати інформаційна система. Один із фармацевтів жартує, що комп’ютер вирішив піти на перерву раніше за працівників.
Для колег така репліка може бути способом зняти напруження. Але відвідувач, який чекає на необхідний препарат, може сприйняти сміх зовсім інакше.
Біля першого столу люди не завжди знають, із чого саме сміються працівники. Особливо якщо розмова стосується робочих ситуацій, пов’язаних із пацієнтами.
У 2022 році Julia Raecke та René T. Proyer досліджували використання гумору в повсякденній роботі медичних асистентів. Учасники розглядали його як спосіб подолання стресу, підтримки командної взаємодії та спілкування з пацієнтами. Водночас доречність гумору залежала від конкретної ситуації та людей, які брали участь у спілкуванні.
Тому жарт, доречний під час перерви між колегами, не обов’язково буде доречним у присутності відвідувачів.
Чи можна жартувати з відвідувачами?
Відвідувач звертається по препарат, пов’язаний із делікатною проблемою, і сам намагається пожартувати, щоб приховати незручність. Чи варто фармацевту відповідати в такому самому тоні?
Не обов’язково.
Людина може жартувати через хвилювання, сором або невпевненість. Це ще не означає, що вона готова сприймати жарти у відповідь, особливо в присутності інших відвідувачів.
У спілкуванні з постійним клієнтом, який добре знає фармацевта, доброзичливий гумор іноді допомагає підтримати контакт. Проте під час першого звернення оцінити ставлення людини до жартів значно складніше.
Особливої обережності потребують розмови про тяжкі захворювання, психічне здоров’я, репродуктивні проблеми, фінансові труднощі, вік та особисті обставини.
Є й зворотна ситуація — коли відвідувач жартує над фармацевтом.
Наприклад, постійний клієнт щоразу коментує зовнішність працівниці, називаючи це невинним гумором. Вона усміхається з ввічливості, хоча такі зауваження їй неприємні.
Фармацевт не зобов’язаний підтримувати подібне спілкування. Можна спокійно відповісти: «Я готова допомогти вам із вибором препарату, але прошу утриматися від особистих коментарів».
Чорний гумор: спосіб захисту чи ознака проблеми?
У складних обставинах люди іноді використовують чорний гумор, щоб говорити про переживання, які важко висловити прямо.
У дослідженні 2023 року Тетяна Храбан аналізувала гумор українців під час війни. Авторка розглядала, як його різні стилі пов’язані з психологічним станом та адаптацією до тривалого стресу. Зокрема, чорний гумор може виконувати функцію емоційної розрядки.
Ірина Клименко та Ірина Бортнічук у дослідженні 2023 року також вивчали сприйняття різних видів гумору в умовах війни. Серед більш травматизованих учасників спостерігалася тенденція до позитивнішого сприйняття жорсткіших форм гумору.
Отже, використання чорного гумору саме по собі не означає байдужості до чужих переживань.
Проте важливо враховувати, хто чує такі жарти. Те, що допомагає колегам впоратися з напруженням у службовому приміщенні, може завдати болю людині, яка щойно дізналася про тяжкий діагноз або пережила втрату.
Коли жарти в колективі стають проблемою
«Та я ж просто жартую» — фраза, якою іноді виправдовують образливі коментарі.
Особливо складно реагувати, коли жартує керівник.
Наприклад, завідувач аптеки під час наради регулярно висміює повільність нового працівника. Колеги сміються, новачок також усміхається, але після наради намагається уникати спілкування з керівником.
У такій ситуації усмішка не обов’язково означає, що працівникові смішно. Він може побоюватися конфлікту або негативної реакції керівництва.
Важливе значення має й повторюваність. Один невдалий жарт не завжди свідчить про навмисне приниження. Але систематичні коментарі щодо віку, зовнішності, професійних помилок чи особистих особливостей можуть перетворюватися на психологічний тиск.
Водночас не кожен невдалий жарт потребує конфлікту. Якщо колега не мав наміру образити людину, достатньо визнати недоречність висловлювання, вибачитися та не повторювати його.
Головне — не вимагати від інших сміятися лише заради підтримання гарного настрою в колективі.
Коли за жартами приховується перевтома
«Ще кілька таких змін — і будемо ночувати в аптеці».
«Відпочинемо вже на пенсії».
Такі висловлювання можуть бути звичайним робочим гумором. Але якщо жарти про втому, нестачу персоналу чи неможливість відпочити повторюються постійно, варто звернути увагу на те, що за ними стоїть.
У 2021 році Jose M. León-Pérez та співавтори дослідили ефективність навчальної програми, присвяченої адаптивному використанню гумору, серед працівників екстреної медичної допомоги. Після проходження програми учасники повідомляли про зниження психологічного дистресу.
Проте автори не розглядали гумор як заміну вирішенню організаційних проблем.
Для аптечних колективів це особливо важливо. Якщо працівники постійно жартують про перевантаження, конфлікти або відсутність відпочинку, керівництву варто не лише підтримувати позитивну атмосферу, а й з’ясувати причини таких скарг.
Чотири ситуації для обговорення в аптечному колективі
Ситуація 1. Жарт перед чергою. Відвідувач просить препарат на делікатну тему й сам жартує. За ним стоять інші люди. Чи доречно фармацевту підтримувати жарт?
Ситуація 2. Постійні компліменти. Клієнт під час кожного візиту коментує зовнішність фармацевтки. Вона усміхається, але їй неприємно. Чи повинен втрутитися завідувач аптеки?
Ситуація 3. Невдалий жарт колеги. Працівник намагається розвеселити команду, але його репліка ображає іншого фармацевта. Як завершити ситуацію без конфлікту та не знецінити почуття колеги?
Ситуація 4. Гумор керівника. Завідувач регулярно жартує про повільність новачка. Інші сміються, але працівник після цього стає замкнутим. Де проходить межа між невдалим гумором і психологічним тиском?
Ці ситуації не мають універсальних відповідей. На оцінку впливають обставини, стосунки між людьми, реакція учасників і те, чи повторюються подібні випадки.
Гумор може допомогти фармацевту пережити напружену зміну, але не повинен ставати виправданням приниження або способом замовчування робочих проблем. Важливо не лише вміти пожартувати, а й помітити, коли іншій людині вже не смішно.