Фармацевтична спільнота України зазнала тяжкої втрати — 28 лютого 2026 року відійшов у вічність Валерій Степанович Карамавров (07.02.1963 – 28.02.2026).
Його ім’я в професійному середовищі було символом управлінської виваженості, принциповості та глибокої відповідальності за справу. У своїй роботі Валерій Степанович ніколи не шукав гучності чи публічності — він обирав шлях щоденної, системної праці. Саме так, крок за кроком, формувався його авторитет — через рішення, що працювали, через проєкти, які приносили результат, через команду, яка зростала разом із ним.
Він був керівником, який вимагав передусім від себе. Його принциповість поєднувалася з людяністю, а твердість рішень — із повагою до колег. У складні часи він умів зберігати спокій і тверезість мислення, знаходити баланс між стратегічним баченням і щоденними викликами. Для багатьох він став не лише професійним орієнтиром, а й прикладом внутрішньої сили та гідності.
Валерій Степанович умів об’єднувати людей навколо спільної мети. Його підтримка була тихою, але відчутною; його слово — виваженим; його рішення — продуманими. Він залишив по собі не лише реалізовані ініціативи та результати роботи, а й культуру відповідальності, порядності та поваги, яку плекали в колективах, де він працював.
Для родини він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і сином. Для колег — надійним партнером і людиною честі.
Світла пам’ять про Валерія Степановича житиме в його справах, у продовжених проєктах, у фахівцях, яких він підтримав і надихнув, у цінностях, які він послідовно відстоював.
Асоціація фармацевтів України висловлює щирі співчуття рідним і близьким Валерія Степановича. Розділяємо біль втрати та зберігаємо вдячну пам’ять про людину, чий внесок у розвиток фармацевтичної галузі України залишиться вагомим і незабутнім.